petro_tazyk

саме главне в грімьорній не втопити в сральніку чесалку за 10 хвилин до виходу на сцену (стоячи із мокрою головою)

Еві, а шо це ізіняюсь за хірня у вас на 4736 норс камберленд :)

фото з мобільного телефона яке демонструє перевал (1600 метрів над морем) на хребті Кохала (давно потухший вулкан)

цілком можливо, шо я таки зберуся написати окремий псто про гаваї в форматі "44 кадри" з фотографіями і даже текстом

першою перевагою Гаваїв яка кинулася у вічі, є, обумовлена віддаленістю від обидвох материків та ціною понту, повна відсутність кацапів.

море тут аказується є (даже дофуя), сейфвей тоже. ну і часовий пояс - клас - позаді планєти всєй. прокидаєшся зранку, вклучаєш мережу, а все в світі уже відбулося - дуже зручно.

мені здається, шо я би тут зміг жити. працювати - не факт.

Під час гастролів в інших театрах я завжди роблю знимку з іхнього вікна

Но з справжнього німецького кухля вимитого у німецькій воді смакує у 56 разів краще. Тепер залишилося вечором в Ліоні випити келих файного французького вина і поставити власний рекорд у споживанні алкоголю в трьох краінах в межах 24-ох годин.

пару фоточок з останньої подорожі в Балтімор. наступним тижнем ще чічуть додам.

..іду я на посадку рейсу 1526 на Балтімор, знаходжу своє місце біля вікна, сідаю. поруч, на місце у проході, сідає Моніка Белуччі якийсь ненапряжний шльоцик. через хвилину з,являється інший шльоцик, з пред,явою до мене "ізініть, но ви на мому місці сидите". "как можна, сєй тікет випісан на мене - плацкарта нумер 30" - "імєнно, сер, а ви сидите на нумер 31" - "я сі тєжко вибачєю, - кажу, - проїхав, ізвольте заняти своє законне місце". - "та не напряг, - каже шльоцик, - ви сидіть де сидите, а я на ваше місце сяду" - "нє вапрос,- кажу, -ізвольте сісти на мій пляц".

..проходить мінути дві.. у верениці пасажирів чітко окреслюється габаратний силует афроамериканки кілограм так поза 200.. у мене починає закрадатися хижа думка стосовно її плацкарти.. благородний дон попереду ще нічо не підозрює на момент коли у мене вже немає жодніх сумнівів - вона його майбутня сусідка і одночасно - майбутній жах на ближчі півтори години :-).. такі да, 200+ кг сала, лагідно посміхаючися, розтікаються по сусідньому з благородним доном кріслі, а заодно - охоплюють і відчутну площу території благородного дона.. дуже скоро ще виявляється, шо мириканський варіант мадам Гріцацуєвої ще й страждає на розмовну діарею - рот у неї не закривається і постоянно шукає спілкування. а понєжєлі благородний дон - її єдиний сусід - він і слугує для неї об,єктом спілкування..

..півтори години згодом, на виході з літака, ловлю погляд благородного дона.

- мен, - кажу, - сорі, ай філ фо ю..

- та шо там, буває й гірше, ноу проблем, бад, - одказує реально благородний мириканський дон..

...а Балтімор, як завжди, зустріла дощем і хмарами до землі.. у мені починають виникати підозри, шо тут ніколи не буває сонця.. але незавжаючи на це, Балтімор - прекрасна, як перше кохання..

ХарборПлейс:





ну і вечеря у портовій ригайлівці (а де ж ще я міг вечеряти?):

сніданок в техаській придорожній ригайлівці. прекрасний оточуючий антураж, представлений в основному різноманітними варіантами розп,яттями та камерами відеоспостереження залишився поза кадром

може показаться шо це гори



но насправді це вобше ніяки не гори



і хоть воно засране до бізобразія сірано густина живності на квадратний метр в ньому в 100500 раз вища за криштально чисте чорне море із далеких спогадів дитинства



як завжди з моря я приїзжаю розслаблений і лінивий як ксьонзова льоха