petro_tazyk: (Default)


..під мостом мірабо..
Гійом Аполлінер

Під мостом Мірабо струмує Сена
Так і любов
Біжить у тебе в мене
Журба і втіха крутнява шалена

Хай б'є годинник ніч настає
Минають дні а я ще є

Рука в руці постíймо очі в очі
Під мостом рук
Вода тече хлюпоче
Од вічних поглядів спочити хоче

Хай б'є годинник ніч настає
Минають дні а я ще є

Любов сплива як та вода бігуча
Любов сплива
Життя хода тягуча
Надія ж невгамовано жагуча

Хай б'є годинник ніч настає
Минають дні а я ще є

Минають дні години і хвилини
Мине любов
I знову не прилине
Під мостом Мірабо хай Сена плине

Хай б'є годинник ніч настає
Минають дні а я ще є
petro_tazyk: (Default)
..я тепер остаточно переконався, шо у минулому житті я був флібустьєром-романтиком. жив я десь на зламі 16-17 століть, ходив під "джьолі роджером" середземноморськими (переважно) водами, заливався портвейном у Порто та Лісабоні, хапав за сідниці прекрасних каталанок у Марселі, на Сардінії до срачки об,їдався оливками та фігами, вів філософські розмови з дівчатами на о. Лесбос, а в Чорному морі глушив катрана власноруч створеним прототипом дінаміта. інколи, в Чорному морі, нам зустрічалися кльові пацани з чубами на головах. то ми з ними разом трохи хуліганили і топили корита з якоюсь мордвою, яка, бувало, там совалася. коли корито йшло на дно, пацана з чубами лагідно посміхалися у вуса і казали "нехай щастить"..

..приблизно якось так це було. інакше, я не можу пояснити своє нинішнє ставлення до моря..

more 10

і ше трошки вечірних телефонних фоток з затоки середини листопада )
petro_tazyk: (Default)
за останні декілька років море остаточно трансформувалося у фетиш номер один. далеко і безнадійно залишивши позаду себе навіть таку святиню як гори.

ще ніде і ніколи я не почував себе так добре і ніде не було мені так затишно як в невеличких портовиххх містечках. дедалі частіше навіть проскакують думки що залюбки проміняв би свій відносно великий театр без моря на маленький і жебрацький але з морем. з усіма його запахами вітрами човнами пеліканами рибаками і путанами пірсами жебраками і мідіями які ше реагують на свіжовичавлений на них лимонний сік.

bil pel

Read more... )
petro_tazyk: (Default)
50-60-ті самі стильні так і залишилися



цікаво було би подивитися образ українки. а нема.. зато є кацапка.. подивився чічуть..чуть на клаву не стошнило..
petro_tazyk: (Default)
..одна із тих небагатьох персонажів, про яких я щиро шкодую, що ніколи вживу не побачу і не почую.. принаймні мені вдалося побувати на SxSW в Остіні, декілька років після того, як вона тут давала анплагд. акустична вона звучить ще краще і органічніше:



..хоча сама крута версія цієї пісні була виконана тут..історія життя, розказана самій собі:



і пару інших лінків на акустичну Емі:




акустичний плейліст, склепаний кимось:

petro_tazyk: (козак)
..кожен мій ранок починається зі сніданку за читанням новин. потім, за ті 18 хвилин, шо я іду в свій тіятр у мені бурлить купа емоцій і хочеться прийти і написати. за ті 18 хвилин прокручуються теми "йобані кацапи"; "підараси генерали (українські, звісно; вірніше - "українські"); "сраний лугандон-домбабве".. дуже от кортіло написати одному відомому донецькому блогеру на його допис, шо мешканців лугандону та домбабве ні в якому разі не можна мобілізовувати до лав ЗСУ, тому що як же вони будуть, стріляючи у своїх сусідів, в очі їм потім дивитися..і шо хай западенці там помирають..так ось, дуже хотілося запитатися того блогера, а як він оцінить те, шо йобане дамбаське гавно, з двома руками-ногами-очима сидить у якості біженця на лавочці під багатоповерховою будівлею десь в Тернополі, з пляшкою пива і плює під ноги мамі солдата, що загинув вчора на Саур-Могилі? це гавно дивиться їй в очі, нахабно посміхаючися при цьому..

..багато ще чого хотілося написати..і про братів литвиних, які вже на 3 довічні ув,язнення наробили. при чому - на каторзі. одне гавно з прикордонної служби зробило базар, друге гавно розказує, шо якщо розігнати парламент, то в Україні почнуться теракти. а на другий день після того, як стало зрозуміло, шо парламент уже не жилець, стріляють Бабаєва.. ше хотілося про клоуна Садового написати. навіть мені звідси, без українського ТВ, видно, як чувак розгортає піар кампанію на парламентські вибори. обстріл дитячої кімнати з міномета в той час, як сама родина на відпочинку в Карпатах (а шо, хіба ж хтось знав?) - і тепер про мера Садового вже знає вся Україна..

..і от так от все думалося написати, але доходиш до роботи і виявляється, шо тих 18 хвилин вже було достатньо. далі - якесь емоційне спустошення.. одягаєш костюм, клеїш вуса чи бороду, паралельно листаючи френд-стрічку - і на сцену..

..пролистав по діагоналі френд-стрічку. зрозумів, шо ми з Флейкі передбачили однакові результати першого туру в КТП і, відповідно, набрали однаково хуйову кількість очок :) переконався, шо принцеса похєрила ше одного мужчіну і тепер, возможно, переключиться на мужчін з Західної України ))
побачив, шо Женьок далі стібеться з ватніків, а Шура обкладає хуями Радулову (хоча там навіть десятьма статевими членами не допоможе. хіба що жосткий БДСМ, іто навряд чи). бачу, шо повернулася фройлян Клер. і це прекрасно, тому шо стрічка з нею отримує додаткового неповторного забарвлення. на фейсбук перекочовує Короєдов і це хрєново, тому що жж без Короєдова це тоска.. потом почитаю більше, хто, шо, де і куда.

..от навіть оцей пост не вийшов таким, яким бачився за ті 18 хвилин, що йшлися на роботу.. всьо, закінчив з гримом. пішов на сцену..
petro_tazyk: (козак)
Нєдолго музика іграла, нєдолго фраєр танцевал

13 липня:

Fraer 1



fraer 2

Мене одно інтєрєсує - з мадам Гріцацуєвой бабой, чи налєгкє?

от як щяс віжу:

petro_tazyk: (козак)
вотета я офігів, коли побачив скікі журналів закрилося водночас (почті). люди, шо случілось?

найцікавіший випадок із журналом українського порно, який мене учора додав у друзі (я не знаю за шо - за прєдидущу фотографію двох підорів мальчіків? - так єслі за це, то я протів), а сьогодні перестав існувати. а я даже сходить туда не встиг подивитися, яке там наповнення ((( може хтось успів, то отзовіться )

Катєріна, я так понімаю, фамілійо поміняла просто ))
petro_tazyk: (Шерлок)
mojsije
09 квітня 2005, 09:36 am
якщо ти маєш на увазі це... ориґінальний вірш миколи воробйова, а нижче -- переклад сербською миодрага сибиновича і лудмили попович. не знаю, правда, як вони вдхох вірші перекладали. а може -- вся антологія укр. поезіїї. карочє -- хтось з цих двох.

* * *

Ти не прийшла, бо трапляється дощ.
Ти завагалася, бо надходить осінь.
Ти запізнилась, бо річки течуть.
Ти не злякалась, бо ти забула...
Ти не прийшла тому,
що можна прийти,
можна згадати про це,
можна мріяти про це,
можна забути про це...
А було так синьо увечері,
що перехожі замість газет
несли білих гусей...

1985


* * *


Ти ниси дошла, јер дешава се киша.
Ти си се мислила, јер долази јесен.
Ти си закаснила, јер теку реке.
Ти посустала ниси, јер ниси заборавила...
Ти ниси дошла зато
што може се доћи,
може се памтити ово,
може се сањати ово, може се заборавити на ово...
А било је тако сиње вече
да су пролазници уместо новина
носили беле птице...

1985.
petro_tazyk: (Шерлок)
В першій половині тридцятих, в мому житті сталися декілька подій, які змінили його, якщо не на 180 градусів, то як мінімум - кардинально. А ще, я зрозумів, що романтицизм ранніх двадцятих, доданий до саркастично-цинічних пізніх двадцятих, на початку тридцятих дає прагматизм. Тобто (романтицизм + цинізм) х час = прагматизм.

Відповідно, змінилися і моє тексти. тепер я пишу так (це уривочок із тексту, над яким зараз працюю. навряд чи він зацікавить когось із вас, тому цілого тексту давати не буду):

2.7. Statistical analyses
  Statistical analysis was performed using the MS Excel 2010, Sigma Plot, and SAS. All data presented are given as mean ± standard deviation (SD) or standard error of mean (SEM) of at least four independent biological samples per each group of treatment. Differences among treatments compared to controls were evaluated by the unpaired two-tailed Student’s t-test with unequal variance, and two-way ANOVA. A difference was considered significant if the fold change from control was at least 1.5 and the p-value at or below 0.05.

замість ЩЕ. ми змінюємся з часом. і те, чим ми стаємо, є синтезом того, ким ми були; рівно як і визначить те, ким ми станемо. мені цікаво.
petro_tazyk: (з шаріком)

Блядські життєві обставини зробили з мене в другій половині двадцятих циніка-скептика. хоча певна доля романтизму, все-таки залишилася. свого часу я постив цей текст в ЖЖ. Зараз розміщую його знову, як, напевне, само вдало характеризуючий мене тодішнього.

Хтось лізе через паркан. Власне, мені вже не звикати до цього. Хтось завжди драпається через мій паркан. І я готовий зустріти будь-кого. Бажаного, чи не дуже. Відомого, чи незнайомого. Друга чи ворога. Чи то пак – працівника органів правопорядку. Авжеж, їх тоді навіть було троє. Лєйтёха Рисаков – невдаха по життю, онук невдахи, син невдахи і батько майбутніх невдах. І двійко миршавих сержантиків, я навіть не пам,ятаю їхніх прізвищ – закарбувалися лише зухвалі мармизи та нишпорячі по всім закапелкам гудзики-оченята.. Хтось із порядних сусідів задзвонив до міліції. Там, за парканом – музіка, дуже голосно, напевне там курять травку, споживають абсент і куштують плоть неповнолітніх дівчат. Зрештою, заки Рисаков сотоваріщі подолали паркан - грайко здох, трава перетворилася на попіл і була рознесена вітром по всьому світі, абсент втратив градус і туйон, дівчата подорослішали і стали повнолітніми, а порядний сусіда – вмер..

Лазив до мене через паркан приятель Васько. Він три роки працював біологом у Гватемалі, де, якось повертаючись додому з чергової пиятики, наразився на паркан, якого, за його щирими переконаннями, удень ще не було. Васько не роздумуючи штурмував перепону, з самої верхотури котрої (нає.) впав, подер джінси, забив куприка і виявив у собі комплекс любові до парканів. З того часу він намагався не оминути жодного, і мій вийнятком не слугував. Звісно, як справжній друг, цінуючи і розуміючи людську слабість, я цьому не заперечував. Навпаки, для Васькової безпеки і зручности, встеляв землю під парканом товстим шаром м,якого сіна..

Приходили до мене і злодії. Теж через паркан. Ходили чутки, що я-де-но їздив на заробитки чи то до німців, чи то до Австралії, а чи ще до якихось капіталістів. І, зрозуміло, мав купу грошей. Зо три мішки. І ще купу усіляких коштовностей. Увесь той скарб було поділено на три і переховувався: частина – на горищі, частина – у підвалі, а трета – у шафі під діравими і розпарованими, а відтак – непотрібними шкарпетками. Чи злодії між собою не домовлялися, чи не могли знайти тоті заповітні мішки, але приходили разів зо десять..

Бувало, і дітлахи по ночам лазили. По яблука. Красти. Бо ті, що на власному подвір,ї – ті недобрі. І ті, що мамка купить – теж несмачні. Та й інтересу тобі – аніякого. Інша справа – під покривадлом ночи, немов ніндзі-черепашки, як справжні шпигуни проникнути у сад дядька Міріуци і поцупити зо три-чотири зелені яблука.

..Хтось лізе через паркан. Але мене це не турбує. В мізках пульсує лише одна думка. Курва, зайдіть ж хоч хтось через фіртку!!
petro_tazyk: (Default)
Боже, дякую тобі, шо я перестав слухати "металіку" ще до того, як вони почали співати "ла-ла-ла-ераунд зе ворлд".
petro_tazyk: (Титанік)
Колись мені було ледь за 20. Усього мене тодішнього можна безпомилково охарактеризувати ось так:

romantik

А писав я ось такі речі:
(текст подається в оригіналі, без будь-яких змін чи коригувань. хай все залишиться таким, яким воно народилося)

        ***
Холодно, непривітно вогкий ранок, з пронизливо зимним повітрям; десятки, сотні, тисячі людей виринають із ненажерливої пащі метрополітену, яка десь на протилежному кінці міста їх поглинає, а на цьому, наче передумавши, повертає у цей світ, просто у іншому місці. У цьому місті місці стояла Вона. Дивилася на розмаїття homo і sapiens, нещасних і тих, що вважають себе щасливими; жебраків і тих, що вважають себе за багатіїв; жінок і тих, що вважають себе ними. Виокремити і охарактеризувати суто чоловічу складову цього потоку їй було неможливо. Вона їх просто не знала.

...Їдкий дим якоїсь паршивої цигарки настирно дражнив Її очі. Вона забула рукавички. Десь. І тепер мусила тримати свої заморені рученята у дрібоньких кишенях, а цигарку – у кутику рота. Час від часу, Вона діставала з кишеньки зім’ялу фотокартку. З неї дивилися чиїсь знайомі, страшенно знайомі очі. Уся біда в тім, що Вона не знає чиї. Майже впевнена, що знає їх, але чомусь не може згадати.

...Вона мовчки підходила до людей, показувала із болісно-сумним обличчям це фото, і вони, в свою чергу, також болісно-сумно знизували плечима і крокували далі, у своїх справах. Дивні вони якісь, усі мають справи, чи просто думають, що мають справи.

...вони вже звикли щоранку отут, на цьому місці народжуватися з підземелля, звикли кудись поспішати, звикли бачити тут її.

...заслинена цигарка пристала до тонких губ, і Її рукам знову довелося залишати теплі тенета кишеньок. Неслухняні пальці випустили фото і ганебний вітер погнав його у далину, по брудних калабанях і плямистому від розчавлених десятками, сотнями, тисячами пар чоботів chewing gums, асфальту.

...Вона бігла за ним, захлинаючись щось кричала навздогін; як слаломіст між прапорцями, маневруючи поміж людьми.

...Вона побачила як вітер-шалопай, наче поштову марку до конверту, приклеїв мокру знимку до напівпрозорої засмальцьованої вітрини фригідного бутіка. Підійшла. Ще ближче. З понівеченого фото, з повним докору поглядом, на Неї дивилися власні очі...
petro_tazyk: (Default)
Їй - 25. Йому - 43. Вона живе в Філадельфії, він – в Остіні.  У неї чолоівік і 2-охлітня донька в Філадельфії. У нього – жінка і троє дітей в Остіні. Вона прилітала до нього на вихідні. Все було дуже класно. Він зняв для неї готель і всі вихідні провів з нею. Вона впенена, що він кохає її. Їй здається, що вона кохає його. Дуже важливо, що вони одного віросповідання. Тому, що їхні законні другі половинки притримуються інших релігійних поглядів. Для гармонії в сім,ї, повинна бути гармонія в розумінні Бога.

Вийшов з літака в Філадельфії. Блядь, ненавиджу занурюватися в місто, до якого вже є відраза.
petro_tazyk: (Default)
Дев,ятий місяць ходжу цією бетонкою на роботу, і тільки сьогодні побачив

Carmean

Виникла асоціація. Ні, не з вульгарним "вася был здесь был вася", а зі старим добрим Lilly was here

petro_tazyk: (Default)
 Між цими двома фотографіями відстань рівно в півтора роки

2 zym

1 lit
petro_tazyk: (Default)
одна із особливостей мого характеру - повертатися в місця, де вже колись був і знаходити 10 відмінностей.  Між цими фотографіями одного і того ж самого місця зроблених із двох ракурсів різниця в 9 місяців.


1
2
petro_tazyk: (Default)
Накінець-то ми закінчили наш лубітєльско-аматорський відєокліп.на таку ж пєстню. Под гордим названієм „город”, хотя вона не про город, але трошки такі про город, чи города, але трошки не в тому розумінні, але короч – то словамі не об,ясніть.
Отже слова, музика, пєснопєніє, камєра, режисура, сценарій, мастерінг, кастінг – пілінг і вопілінг – усё непрофесійне наше. Вдіверто кажучі, очикували, що вийде краще, але брак досвіду, часу і фінансів не дозволив зробити продукт якіснішим. Що говорити, якщо знімали одним дублем за півдня, а за півночі записувався звук.
Якщо ще хтось такі хочє посмотрєть на це, то лінка тут:

Profile

petro_tazyk: (Default)
petro_tazyk

December 2016

S M T W T F S
    123
45 6 78910
11 121314151617
1819 2021222324
25 26 2728293031

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 26th, 2017 01:49 am
Powered by Dreamwidth Studios