![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
сільський техаський стейк
Mar. 23rd, 2016 09:47 amсніданок в техаській придорожній ригайлівці. прекрасний оточуючий антураж, представлений в основному різноманітними варіантами розп,яттями та камерами відеоспостереження залишився поза кадром
шо їдять капіталісти. частина 3.
May. 20th, 2014 09:12 pm(попередні частини під тегом "шо їдять капіталісти)
картопля. із нем,ясного на першому місці у північномириканців стоїть картопля. зазвичай, це "фрайз" - нарізана соломкою і занурера в киплячу олію (діп фрайд). їсти її реально можна тільки тому, що в неї валять нереальну кількість солі. іто, в кетчуп ше мокати треба. я так гадаю, в українських макдональдсах саме такі і подають. так і тут - зазвичай це фаст-фудівська картопля
картоплю пюре (мешд) тут також їдять. вже переважно в ресторанах. зазвичай вона доволі без смаку, так як нічим її ні заправити, ні полити мириканці не знають. нє, брешу, поливають вони "грейві", але це така гадость, шо лучше вже без неї. а так - іде вона в якості гарніру з овочами.
сама реальна картопля в омериці - це печена. під неї є спеціально сорт - рассет - це крупна, рихла картопля, яку запікають попередньо майже до готовності, потім розрізають навпіл, вигрібають дві третини самої картоплі, начинають дрібно посіченою ковбасою, шинкою, заливають яйцем, сиром, ет сетера. швиденько допікають пару хвилин, а потім заливають сметаною. прекрасний варіант, який і важко зіпсувати, хіба би в повара руки реально з куприка росли.
інколи подають і просто відварену картоплю, попередньо нарізану кубіками. при чому - не чістять її. я також перестав чистити картоплю в таких випадках. спочатку я був відвертим із собою і визнавав, що через власну ледачість. зараз - пояснюю собі це тим, що я вже достатньо замериканізувався і мені по всім канонам належить так робити.
є ще один варіант, як мириканці їдять картоплю. у вигляді картопляного салату. це порізані на кубікі відварена картопля, яйця, заправлені майонезом. якщо в загальних рисах - салат олів,є для сірот. хоча сюда ще додають порізаний редис та селеру. ну і цибулі чічуть.
упдат від Еві. Таке уточнення тіки, шо ту картоплю-пюре тут навіть в ресторанах роблять з порошку, та ще й густо посипають глутаматом натрія, тому вона така гидотна. Буває хіба в дорожчих закладах з натуральної, але тоді лушпиння проглядається.
картопля. із нем,ясного на першому місці у північномириканців стоїть картопля. зазвичай, це "фрайз" - нарізана соломкою і занурера в киплячу олію (діп фрайд). їсти її реально можна тільки тому, що в неї валять нереальну кількість солі. іто, в кетчуп ше мокати треба. я так гадаю, в українських макдональдсах саме такі і подають. так і тут - зазвичай це фаст-фудівська картопля
картоплю пюре (мешд) тут також їдять. вже переважно в ресторанах. зазвичай вона доволі без смаку, так як нічим її ні заправити, ні полити мириканці не знають. нє, брешу, поливають вони "грейві", але це така гадость, шо лучше вже без неї. а так - іде вона в якості гарніру з овочами.
сама реальна картопля в омериці - це печена. під неї є спеціально сорт - рассет - це крупна, рихла картопля, яку запікають попередньо майже до готовності, потім розрізають навпіл, вигрібають дві третини самої картоплі, начинають дрібно посіченою ковбасою, шинкою, заливають яйцем, сиром, ет сетера. швиденько допікають пару хвилин, а потім заливають сметаною. прекрасний варіант, який і важко зіпсувати, хіба би в повара руки реально з куприка росли.
інколи подають і просто відварену картоплю, попередньо нарізану кубіками. при чому - не чістять її. я також перестав чистити картоплю в таких випадках. спочатку я був відвертим із собою і визнавав, що через власну ледачість. зараз - пояснюю собі це тим, що я вже достатньо замериканізувався і мені по всім канонам належить так робити.
є ще один варіант, як мириканці їдять картоплю. у вигляді картопляного салату. це порізані на кубікі відварена картопля, яйця, заправлені майонезом. якщо в загальних рисах - салат олів,є для сірот. хоча сюда ще додають порізаний редис та селеру. ну і цибулі чічуть.
упдат від Еві. Таке уточнення тіки, шо ту картоплю-пюре тут навіть в ресторанах роблять з порошку, та ще й густо посипають глутаматом натрія, тому вона така гидотна. Буває хіба в дорожчих закладах з натуральної, але тоді лушпиння проглядається.
шо їдять капіталісти. частина 2.
May. 13th, 2014 09:22 pmпродовжую про їжу.
2. стейк. стейк в північній омериці, на відміну від бургера, це вже ознака належності до більш-меньш заможнього прошарку населення. в макдональдсі стейк не подають, і в дешевих забійгайлівках його також немає. з іншої сторони, навіть у приличних ресторанах часто зустрічаються гумові стейкі. тобто, абсолютно не придатні до їжі. різниця з неприличним рестораном, шо в приличному, якщо сказати що стейк гавно - вернуть гроші; в неприличному скажуть що вони дуже розстроєні, шо вам не сподобався стейк і цим обмежаться.
самий популярний стейк - нью-йок стріп стейк (також відомий як клаб-стейк, або портер-хаус стейк). на нього, як правило іде частина коровки позаду ребер - short loin. найдешевший стейк, тому найпоширеніший. зробити з нього люди - важко, тому в ресторанах його краше не замовляти (хіба би шо добре знати репутацію ресторана) - скорш за все буде какашка. обійдеться вона в районі 12-15 доларів в середньому. в магазині можна придбати за 6-8 доларів і зробити самому.
є sirloin steak, він уже ніжніший. спаскудити його важче. відповідно і ціна на нього вище. так як смакові рецептори у більшості мириканців атрофовані, то віддають вони перевагу нью-йорку, так як він на пару баксів дешевше.
filet mignon - саме дороге задоволення, на яке іде найніжніша частина коровки - тендерлоїн. потім вона ще витримується при температурах близько 4 цельсія. яловичина, яка тане в роті. в кабаках, як правило від 20 баксів. іто на спешиал. в нормальному магазині 22-25 доларів за фунт. в ненормальному чуть дешевше, але там краще не купляти.
про фленк-стейк (мій улюблений) я писав раніше докладно разом з рецептом, тому переписувати не буду: http://mamuka-miriuta.livejournal.com/90505.html
skirt-steak на яку йде діафрагма взагалі практично казуістика. мало хто знає його, ще рідше його можна знайти. в Васюках він є в одному магазині по 10 доларів за фунт. пробував на нього маринад як на фленк-стейк - вийшло божественно.
2. стейк. стейк в північній омериці, на відміну від бургера, це вже ознака належності до більш-меньш заможнього прошарку населення. в макдональдсі стейк не подають, і в дешевих забійгайлівках його також немає. з іншої сторони, навіть у приличних ресторанах часто зустрічаються гумові стейкі. тобто, абсолютно не придатні до їжі. різниця з неприличним рестораном, шо в приличному, якщо сказати що стейк гавно - вернуть гроші; в неприличному скажуть що вони дуже розстроєні, шо вам не сподобався стейк і цим обмежаться.
самий популярний стейк - нью-йок стріп стейк (також відомий як клаб-стейк, або портер-хаус стейк). на нього, як правило іде частина коровки позаду ребер - short loin. найдешевший стейк, тому найпоширеніший. зробити з нього люди - важко, тому в ресторанах його краше не замовляти (хіба би шо добре знати репутацію ресторана) - скорш за все буде какашка. обійдеться вона в районі 12-15 доларів в середньому. в магазині можна придбати за 6-8 доларів і зробити самому.
є sirloin steak, він уже ніжніший. спаскудити його важче. відповідно і ціна на нього вище. так як смакові рецептори у більшості мириканців атрофовані, то віддають вони перевагу нью-йорку, так як він на пару баксів дешевше.
filet mignon - саме дороге задоволення, на яке іде найніжніша частина коровки - тендерлоїн. потім вона ще витримується при температурах близько 4 цельсія. яловичина, яка тане в роті. в кабаках, як правило від 20 баксів. іто на спешиал. в нормальному магазині 22-25 доларів за фунт. в ненормальному чуть дешевше, але там краще не купляти.
про фленк-стейк (мій улюблений) я писав раніше докладно разом з рецептом, тому переписувати не буду: http://mamuka-miriuta.livejournal.com/90505.html
skirt-steak на яку йде діафрагма взагалі практично казуістика. мало хто знає його, ще рідше його можна знайти. в Васюках він є в одному магазині по 10 доларів за фунт. пробував на нього маринад як на фленк-стейк - вийшло божественно.
шо їдять капіталісти. чатина 1.
May. 12th, 2014 08:41 pmна багаточисельні прохання трудящих і особєнно френда ![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
vladmradio розкажу шо їдять мириканці.
вобше, це то же саме, шо спитать, що їдять українці. хто шо. залежить від достатку сімейного, географії і т.д. в омеричці цих факторів ще більше. тут дуже багата національна палітра. навряд чи будь-яка країна світу може похвалитися таким емігрантським складом. цього в законсервованому українському суспільстві не спостерігається а такій мірі. має значення і расова приналежність, наприклад що їдять чорні і білі - то така різниця як між чорним і білим насправді. а монголоїдна раса їсть ше більш диверсифіковано - китайці своє, японці своє, тайці своє, хоч і мають певні спільні риси (рис, наприклад :-)
вобшем, я думаю тут на декілька постів матеріалу буде. так шо буду, по мірі можливості, писати. сьогодні почну із самих характерних рис мириканської кухні, які притаманні більшості мириканців, такого собі пан-національного масштабу.
бургер. куда не подайся - усюди бургер. починаючи від макдональдса і закінчуючи топовим рестораном.
в макдональдсі це полупласмасове гавно на резиновій булочці, перекладене паперо-подібним салатом, абсолютно безсмаковим помідором, кілечком червоної цибулі і кілечком маринованого огірка.
( часто зверху кладеться )
vladmradio розкажу шо їдять мириканці. вобше, це то же саме, шо спитать, що їдять українці. хто шо. залежить від достатку сімейного, географії і т.д. в омеричці цих факторів ще більше. тут дуже багата національна палітра. навряд чи будь-яка країна світу може похвалитися таким емігрантським складом. цього в законсервованому українському суспільстві не спостерігається а такій мірі. має значення і расова приналежність, наприклад що їдять чорні і білі - то така різниця як між чорним і білим насправді. а монголоїдна раса їсть ше більш диверсифіковано - китайці своє, японці своє, тайці своє, хоч і мають певні спільні риси (рис, наприклад :-)
вобшем, я думаю тут на декілька постів матеріалу буде. так шо буду, по мірі можливості, писати. сьогодні почну із самих характерних рис мириканської кухні, які притаманні більшості мириканців, такого собі пан-національного масштабу.
бургер. куда не подайся - усюди бургер. починаючи від макдональдса і закінчуючи топовим рестораном.
в макдональдсі це полупласмасове гавно на резиновій булочці, перекладене паперо-подібним салатом, абсолютно безсмаковим помідором, кілечком червоної цибулі і кілечком маринованого огірка.
( часто зверху кладеться )
