petro_tazyk: (Default)
накінець-то дійшли руки залити на ютуб хайлайт болотної вилазки біля Орлеану

petro_tazyk: (Default)
трошки телефонних фото. потом викладу пару нормальних фоток з патарату

norb1

norb2

norb3

norb4

norb5
petro_tazyk: (Шерлок)
dvoe 3

(Фотографії, зроблені одномоментно з двох дівайсів. По-моєму, мій тіліфон робить кращі фотки:-) )
petro_tazyk: (Шерлок)
2 plus 1

Фотографія, звичайно, не високохудожня. Але при її вигляді, мені одразу хочеться на рибалку. Ось я і подумав, шо якшо повішу її зараз тут, а зранку відкрию ЖЖ і побачу її, то мені дуже закортить на рибалку, і я на неї таки поїду.
petro_tazyk: (Шерлок)
Поволіше, ніж планувалося, я перейшов у опис другого півріччя життя в мириканських субтропіках.

Липень, як не дивно це звучить, це місяць, коли найменше часу проводиш на вулиці. Загалом, це найгарячіший місяць тут, хоча рекордно високо температури завжди відзначаються в першій половині серпня. Просто в липні ніколи взагалі не буває прохолодно - навіть вночі. Я не пригадую, щоби температура падала нижче 26-27 градусів. В цей час самі високі рахунки за електроенергію, так як кондиціонери працюють цілодобово нон-стоп. я якось (в целях научного експерименту, а не із жлобства) вирішив перевірити скільки в хаті можна перебувати з виключеним кондиціонером. Результат - 20 хвилин.

Slide1

Дощі у липні - рідкість, а сонце палить нещадно. Ось цей кадр я зробив 3-го (третього) липня - виглядає як на жовтень. Взагалі, дерева тут дуже цікаві в плані регенаритивних можливостей - я бачив зовсім голе дерево, які об,їла за пару днів популяція гусениць в липні. а через тиждень (коли гусениці перетворилися на метеликів), дерево знову стало зеленим - з,явилися нові листя замість втрачених. омерика справді рве усі шаблони.

і ще пару моментів про липень )
petro_tazyk: (Шерлок)
На цьому тижні спробую закінчити про Орлеан тріпатися, бо треба би вже закінчити "12 миттєвостей" та перейти до вже давно запланованих нарисів про мандри в Рокі Маунтінс.

Сьогодні трохи про Катріну. Всі знають, мало хто розуміє. Мені також було дуже цікаво, як же ж місто, яке страждає від таких потопів, існувало усі ці сотні років? А виявляється - дуже просто. Потопів такої сили до 20-го століття не було. Місто, більша частина якого лежить нижче рівня моря, постійно підливало то з тої сторони, то з іншої, але катастроф глобального масштабу не було.

Справа в тому, )
petro_tazyk: (Шерлок)
Якщо я колись вирішу піти на пенсію, я напевне, оселюся у хатинці на воді

Slide1


Але так як на пенсію я виходити не збираюся )
petro_tazyk: (Шерлок)
Березень можна охарактеризувати двома показниками:

1. в березні тут ніколи не буває снігу

2. в березні вже є дні, коли температура може сягнути за 30 по Цельсію.

Все решта - як завжди в картинках )
petro_tazyk: (Шерлок)
Уявлення більшості європейців про мириканські субтропіки та реальний стан справ суттєво відрізняються. Переважно, ці уявлення базуються на дешевих мириканських серіалах, які долітають до Європи, і в яких зображені розкішні пальми, легкий освіжаючий бриз з моря, та стрункі красуні, що ходять вулицею у бікіні.

Реальність ж така, що переважна частина мириканських субтропіків лежить в болотах. Відповідно, пальми, які все ж такі де-не-де зустрічаються, є штучно висадженими і догляд за ними коштує не меньше догляду за примхливою дружиною українського олігарха. Навіть пальми в Орландо (Флоріда!) - місці де знаходиться Sea World та Disney World - є акліматизованими і закінчуються одразу по виходу із туристичної зони. Єдине місце, де ці пальми ростуть природньо - це Майамі (для тих у кого по географії була в школі "двійка" дивіться гугломапу де та Майамі знаходиться).

Годі говорити, шо ніякого освіжаючого вітерця з моря тут не буває, проте є вологість, яка за відсутністю руху повітря створює неповторну гаму затхлості. В деяких місцях рівень сірководню, що постійно виділяється болотом, є просто жахливим, і навіть в Хілтоні в тому ж Орландо рекомендують не пити воду з крана. Прийом душу в тому ж Хілтоні нагадав сірководневі процедури в санаторії в Немирові львівської області, за єдиним виключенням, що в Хілтоні все-таки було чістіше ніж в санаторії.

Про дівчат говорити нічого не буду, єдине скажу, що у бікіні вони по вулицям не ходять. Більше того, навіть на болотах озерах зверху на бікіні одягаються якісь зацофані баскетбольно-боксерські шорти, а на тіло натягується на 3 розміри більша майка із якимось дибільним надписом. Все це в комбінації вбиває лібідо принаймні на місяць. Принаймні - моє, не берусі стверджувати за мириканців.

Тут я розкажу в 12 оповіданнях (з картинками!) про реальне життя в мириканських субтропіках. Так як потрапив я сюди у січні, то і почну з січня місяця.
Отже,
Миттєвість перша - Січень )
petro_tazyk: (Шерлок)
В житті мириканського реднека, попри всю задроченість його життя, є віддушина, яку навіть законна жінка не
має права відобрати - це річка. Як тільки у нього випадає нагода чи вільна хвилина, реднек чіпляє моторку
до свого трака і ломиться до води. Порозсікати на високій швидкості по ріці (вода практично стояча),
порозкидати сітки та інші легальні і не дуже снасті і розпити баночку бадвайзера у прихованій затоці -
верх мрій реднека.

Реднеком у мене стати не вийшло. Я абсолютно не відповідав критеріям - я не їздив на траку, замість
моторки у мене каяк, та й рушниці теж ніколи не було. Але присутність ріки в п,яти хвилинах
їзди від дому мене приваблювала. Отже, як виглядає місце культурного дозвілля мириканського реднека

в картінках )
petro_tazyk: (Default)

(Перша частина: Дорога: подорож через п,ять штатів знаходиться тут)

Для того, щоби потрапити на Санта-Росу, треба подолати два мости та один острів в Мексиканській Затоці. Сама Санта-Роса це вузенька (50-800 метрів завшишршки) коса, довжиною миль в 25.
Заїзжав я туди вночі, а коли виїзжав, то було не до фотографувань, тому сфотографував поштівку. До речі, у мене залишилося пару екземплярів тих поштівок - якщо хтось колекціонує - пишіть в повідомлення або на мило (на профайльній сторінці) - вишлю бєзвозмєздно.

1
Фотографія справа внизу на поштівці дуже добре дає відчуття цієї коси.

Дивитись фотозвіт далі )
petro_tazyk: (Default)

...но мне выпало жить здесь среди серой травы,
в обмороченной тьме, на болотах Невы...

На днях мали розмову з вельмишановним [livejournal.com profile] rbrechko стосовно алігаторів. Так як я мав нагоду трошки поподорожувати тими землями (водами), тут коротенько викладу фотозвіт про Місісіпі, в водах котрої насправді алігаторів немає, та болота південно-східної Америки, де ці прекрасні рептилії поки що ще мешкають.

Починаємо подорож з Сент-Луїса. Фото Місісіпі зроблено з верхівки арки, яку видно в якості тіні на ріці (точка зйомки вказана стрілкою)

1

А ось, власне, і сама арка (точка з якої фотографувалася Місісіпі вказана стрілкою)

2

Погляд на Місісіпі з тої ж самої точки (праворуч)

3

Далі йде Мемфіс. На відміну від Сент-Луїса, де дорога йде вздовж річки, в Мемфісі дорога перетинає Місісіпі. Зупинитися на мосту взагалі немає ніякої можливості, тому фото залишає бажати кращого (кращих часів).

Тицяти сюди, аби подивитися ше )

Profile

petro_tazyk: (Default)
petro_tazyk

December 2016

S M T W T F S
    123
45 6 78910
11 121314151617
1819 2021222324
25 26 2728293031

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 26th, 2017 01:46 am
Powered by Dreamwidth Studios