petro_tazyk: (Default)
я так поняв, шо єсі я зараз цього не зроблю, то вже не зроблю ніколи. і фотки потіряються десь, і пам,ять з роками притупиться, і вообше. але про Галвестон написати хочеться. хоч і не настільки як про Портленд (орегонський).

Галвестон мені дорогий, як ніяке інше місто. хоча би тому, шо добирався я туди літаками стільки часу, скільки би вистачило з,їздити туди, повернутися назад і знову в Галвестон на машині. тобто дофіга часу. самашедші очіріді в єрапартах, тікі шоби перебити тікєти, яких я даже під час Різдвяного бардаку не бачив:

Slide1

при чому трудящі так боролися за своє місце під сонцем, шо стояли годинами у своїх чергах не присідаючи на крісла поруч, аби ненароком не втратити свою чергу. такого у загалом толерантній омериці я ше тоже не бачив. тікі одна фройлян, якій вообше-то було пофіг куди вона полетить і як умостилася на крісло зі своїм тєліфоном

Slide2

короче, якимось чудом я добрався туди, куди планував, хоч в певний момент в це вже і не вірилося.

Галвестон лежить на одноіменному острові на південь від (Х)юстона в Мексиканській затоці. (Х)юстон - величезеий мегаполіс і самий уйобіщний з усіх мегаполісів, які мені доводилося бачити (окрім польського Шльонска - це піздєц, який ні словами описати, на матюком сформулювати - Шльонск поза конкуренцією). крім того в (Х)юстоні жахливий гарячий і вологий клімат. одночасно, усі хто живуть в (Х)юстоні - і місцеві, і приїзджі - однозначно закохані в місто і нікуди з нього переїздити не хочуть. для всіх приїзжих (Х)юстон - це Жопа.

Галвестон сам по собі, в принципі, також жопа. тільки на відміну від (Х)юстона - з маленької літери.

отак виглядає Галвестон з висоти восьмого поверху: )
petro_tazyk: (Default)
..погастролювавши тиждень у вегасі, ми з Мерседес вирушили на каньон. на цей час ресурси мої внутрішні стрімко наближалися до нуля, так як це вже був третій за три тижні гастроль - аеропорти- готелі-бахвети та ресторанна їжа взяли таки своє і на ранок, коли ми мали виїзжати на каньон я ледве встав з ліжка. но, "тушкой ілі чучєлом" їхати тра було і, із послєдніх сіл закинувши в машину чімодани ми поперли на схід. маршрут був прекрасний, так як виїхавши о 7:30 ранку ми експериментальним шляхом відчули шо таке ранкові пробки у вегасі (аказуєцця, є там люди, які працюють зранку, а не вночі), потім - три ремонти хайвеїв - один в неваді і два в арізоні. кромі того, було ужасно пересідати з привичних 274 коней на 110. тому 300 миль долали ми годин 5 і раннім післяобідом дісталися каньону..

..так як там все треба зарезервовувати наперед (наперед - це мається на увазі не за тиждень, а за півроку хоча би), то найти шось в послєдній момент було нереально. тут я знову знімаю шляпу перед творічіскім талантом Мерседес, яка по тіліфону таки знайшла вакантне місце в одному з готелів на самому каньоні за сімволічіску ціну у двісті мириканських умовних одиниць. (можна і за 50 найти, милях в 60-65 від каньона в унилому гавні під назвою, здається, Вільямс)..

..після того як я таки знайшов вільну парковку і нам вдалося затягнути шмотки в номер, із (самих) послєдніх сіл ми подалися дивитися на собствінно каньон. спочатку ми трохи обійшли збоку і сфотографували готель, де нам прийдеться провести наступну ніч:

1 gc forest


а потім я подивився вниз і зрозумів, куда мені треба дістатися завтра: )
petro_tazyk: (Default)
Slide1

(кортінка для привернення уваги)

я не плекав ілюзорних настроїв стосовно вегаса і тому ніколи за свої гроші туди їхати не планував. аж поки на гастроль туди не довелося перти. після тижня проведеного у вегасі, реальність виявилася ще гіршою.

коли пару тижнів назад я вивісив "крашу фотку з вегаса" у вигляді дорожного борда "велкам ту невада" - я реально не стібався і був дуже близький до правди. якщо би мене попросили зараз одним реченням охарактеризувати вегас, я би точно сказав так: "я не розумію, як людина з айк,ю вище 60 може бути в захваті від нього."

найголовніша риса-фіча вегаса - це фуфловість. фуфловість ця випирає з усього, що там є. з ефілевої вежі, наприклад:

Read more... )
petro_tazyk: (Шерлок)
Goat Lake було моїм першим озером в Рокі Маунтінз. Піший маршрут від Ред Рок Кеньон в обидві сторони близько 15 км, тобто можна за день туди і назад злітати.

Marshrut

Пішов маршрутом )
petro_tazyk: (Шерлок)
Я знаю, шо я не послідовний, і що я ще осінь не показав, але сьогодні якраз вдалий день, щоби розказати про грудень. Власне, розказувати буде небагато. Ось так виглядало все рівно рік назад - 25 грудня 2012 року:

Slide1

За один цей день випала чотирьохрічна (4!) норма снігу. Останній раз щось подібне тут було 68 років назад.

Ще чічуть субтропічного снігу )
petro_tazyk: (Шерлок)
От ще вчора було так добре і тепло - вдень 18-24 тепла, сонечко. Зранку - теплий вогкий майже меджік фог:

Slide1

а вночі температура грохнулася до нуля і пішов дощ, плавно переходячий у падаючий лід. На ранок, вулиця, яку о 8-ій ранку геморойно перейти навіть на зелений,

виглядала так )
petro_tazyk: (Шерлок)
Slide9

Я не люблю змій. Більше того, це єдиний представник фауни, якого я реально боюся. Тобто декілька зустрічей з ведмедями в Рокі Маунтінс не наводили на мене такий жах, як передавлена трьохметрова гадіна вночі на просёлочній дорозі південного сходу омерики.

Але інколи вони бувають цікавими. А рептилії - тим більше. Під катом - фотки з серпентрарія в Драмхеллері (Конада).

Ви бачили, як їдять мишу рептилії, або як її душать змії? - У вас міціні нерви? тоді вам під кат )
petro_tazyk: (Шерлок)
Поволіше, ніж планувалося, я перейшов у опис другого півріччя життя в мириканських субтропіках.

Липень, як не дивно це звучить, це місяць, коли найменше часу проводиш на вулиці. Загалом, це найгарячіший місяць тут, хоча рекордно високо температури завжди відзначаються в першій половині серпня. Просто в липні ніколи взагалі не буває прохолодно - навіть вночі. Я не пригадую, щоби температура падала нижче 26-27 градусів. В цей час самі високі рахунки за електроенергію, так як кондиціонери працюють цілодобово нон-стоп. я якось (в целях научного експерименту, а не із жлобства) вирішив перевірити скільки в хаті можна перебувати з виключеним кондиціонером. Результат - 20 хвилин.

Slide1

Дощі у липні - рідкість, а сонце палить нещадно. Ось цей кадр я зробив 3-го (третього) липня - виглядає як на жовтень. Взагалі, дерева тут дуже цікаві в плані регенаритивних можливостей - я бачив зовсім голе дерево, які об,їла за пару днів популяція гусениць в липні. а через тиждень (коли гусениці перетворилися на метеликів), дерево знову стало зеленим - з,явилися нові листя замість втрачених. омерика справді рве усі шаблони.

і ще пару моментів про липень )
petro_tazyk: (Шерлок)
Не питайте як - довга історія, але попав я на святкування Хеллоуіна в мормонську церкву. Причому, довідався я про "дестінейшн" в дорозі, коли отримав орієнтацію від штурмана. Виявляється - мене попередели про місце святкування, але так як на роботі я імейли неробочого характеру читаю по диагоналі (в кращому випадку), я це діло упустив. Коротше кажучі - лінять було пізно. Тим більше - мені було цікаво - я до цього в мормонській церкві жодного разу не був.

Мушу визнати, що хоч я і прожив в Північній Омериці вже достатньо років і, відповідно, більш релаксоване сприйняття церкви мириканцями для мене не є новиною, те, шо я побачив сьогодні, реально розірвало всі шаблони.

По-перше, само святкування Хеллоуіна, з його язицькими атрибутами в церкві - явище, скажем так - неординарне. В Росії, наприклад, за таке в тюрму сажають за "надругатєльство над чувствамі вєрующіх" чи як там вони то називають.

По-другє, це люди, вірніше - як вони вбрані - багато хто в костюми - від звичайних дитячих песиків-попелюшок, до дорослих відьм і т.д. знову ж таки - за перфоманси в таких костюмах в сусідній, склоняющій Україну до чергового союзу рабства державі, сажають в турму.

По-третє, це вечеря - люди приносять їжу, кожен щось своє, годують нею інших, і самі куштують, що приготували інші. Включаючи грильовані ковбаски. Ви давно їли грильовану ковбаску в церкві?

По-четверте, відбувається це все дійство в .... баскетбольному залі. Так, в церкві є баскетбольний зал. На питання, хто там грає, поступила відповідь - та хлопці приходять після робот та й грают. ще ми по середам в волейбол граєм, так шо приходьте. Спасібо - кажу - я по футболу виступаю на первенство області (хоть вже і не виступаю, але цей факт я, по зрозумілим причинам, приховав), часу нема зовсім. - Да?- а шо, харашо іграєте, бо у нас тоже команда є, така дружна, понімаєте, і є якраз вакантне місце, єслі шо - бистро всё устроїмо. - Спосібо, кажу, але я не можу бросіть свою команду посеред сезону. - Так ви на новий сезон приходьте! - Обязатєльно.

По-п,яте - в церкві реальний гармидер - бігають дітлахи, регочуть, кричать, грають в ігри, грає музика, дорослі також не як на поминках сидять. Всі з задоволенням проводять час, а не каються в гріхах своїх скоєних, і тих що ще скоять (може).

Після цього, дорослі розходяться по припаркованих машинах, відкривають багажники, в яких цукерки. Дітлахи ходять з кошиками у формі гарбуза і отримують цукерки від дорослих.

ЩЕ. Я розумію, що вся релігія - це бізнес проект, успіх якого залежить від правильної боротьби за клієнта. Але просто одні роблять це так, що і людям добре, і вони приходять в церкву розлабитися, проводять там час із задоволенням. А деякі інші свідомо опускають людей, роблять усе можливе, щоби вони відчували себе якумога нижче, примітивними тупими істотами, усіляко принижують їх, обмежують людські права, говорять про цінності, яких самі не дотримуються. І все це задля того, щоби носити годинники за 40 тис доларів, їздити на броньованих лімузинах і тримати монополію на торговлю алкоголем та цигарками. Спасибі, ідіть нахєр.

Далі - трохи кадрів, зроблених мною підпільно з телефона під час перебування в мормонській церкві, які унаочнюють все те, про що я розказав вище. Прийду я ще колись туди? Звісно, що ні. Просто тому, що і їхньої свободи для мене замало.

Ідем до церкви )
petro_tazyk: (Шерлок)
В червні температура повітря може наблизитися до +40, і не опускатися нижче 30 навіть вночі на протязі 2-3 тижнів. Найкраща характеристика червня із одного місцевого зоопарку:

Slide1

Червень: ще )
petro_tazyk: (Шерлок)
Ще з совіцьких часів я страшенно не любив травень - він у мене завжди асоціювався із днем пі(в)онерії 19 числа, який я люто зненавидів за втик від сракатої півонерважатої стосовно заляпаного чорнилом красного галстука (КАК ТЫ МОГ ЭТО ЖЕ КРОВЬ СОВЕЦКИХ ЛЮДЕЙ). Ще я страшенно ненавидів травень за те, що замість того, шоб насолоджуватися довгими теплими днями, я мусив сідити і вчитися, аби закінчити добре учбовий рік та старанно підготуватися до іспитів.
Пройшло чимало років перш ніж я знову полюбив травень, і сталося це вже зі мною в конаді - ну це зрозуміло, це місяць коли там оживає природа. Так що в гамерику я вже приїхав повний любові до травня. Виявилося, що в травні тут вже починається саме справжнє літо.

Початок травня )
petro_tazyk: (Шерлок)
Продовжую трьоп про життя в субтропіках. Як більшість із вас вже здогадалися, за січнем завжди йде лютий, тому про лютий я сьогодні і розкажу.

Якщо січень переважно сірий та смурний, то лютий дуже непередбачуваний і мінливий. На зміну тяжким хмарам часто приходить сонце, рясний дощ може вночі перейти в сніг, під ранок створивши страшну ожеледу на дорогах, а на обід вже буде плюс 15, сонечко і сухо. Переважно весь сніг, який тут випадає за сезон (якщо взагалі випадає), трапляється саме в лютому. Звісно, що довго він не стоїть і доволі швидко тане. Але коли він випадає, настає повний стабілізєц. По-перше, тому шо люди взагалі не навчені їздити на ожеледі. По-друге - у всіх літня гума. По-третє, ніякої снігоуборочної техніки не є, так як купляти її - пуста трата коштів. Тому, в такі дні краще нікуди с хати не соватися - якщо не ти, то в тебе в,їдуть. Справді, в такі дні все закрито, включаючи продуктові магазини, а черги у відкриті заклади громадського харчування (макдональдси) перевищують черги в мавзолей у роки найвищої популярності іліча.

Ще цікавинка, травматологи розказували, в ці дні різко зростає кількість черепно-мозкових травм. Справа в тому, що серед місцевого бидла дуже популярні квадроцикли, якими вони ганяють лісами та болотами. Виявляється, верхом кайфу є порозсікати на "кводах" по снігам. В зв,язку з тим, шо це гавно практично некероване на снігу/льоді, місцеві дибіли (які поголовно їздять без шлемів), перевіряють на міцність вікові кедри, якими всіяний весь південний схід гамерики.

Тепер трошки картинок під катом )
petro_tazyk: (Шерлок)
Уявлення більшості європейців про мириканські субтропіки та реальний стан справ суттєво відрізняються. Переважно, ці уявлення базуються на дешевих мириканських серіалах, які долітають до Європи, і в яких зображені розкішні пальми, легкий освіжаючий бриз з моря, та стрункі красуні, що ходять вулицею у бікіні.

Реальність ж така, що переважна частина мириканських субтропіків лежить в болотах. Відповідно, пальми, які все ж такі де-не-де зустрічаються, є штучно висадженими і догляд за ними коштує не меньше догляду за примхливою дружиною українського олігарха. Навіть пальми в Орландо (Флоріда!) - місці де знаходиться Sea World та Disney World - є акліматизованими і закінчуються одразу по виходу із туристичної зони. Єдине місце, де ці пальми ростуть природньо - це Майамі (для тих у кого по географії була в школі "двійка" дивіться гугломапу де та Майамі знаходиться).

Годі говорити, шо ніякого освіжаючого вітерця з моря тут не буває, проте є вологість, яка за відсутністю руху повітря створює неповторну гаму затхлості. В деяких місцях рівень сірководню, що постійно виділяється болотом, є просто жахливим, і навіть в Хілтоні в тому ж Орландо рекомендують не пити воду з крана. Прийом душу в тому ж Хілтоні нагадав сірководневі процедури в санаторії в Немирові львівської області, за єдиним виключенням, що в Хілтоні все-таки було чістіше ніж в санаторії.

Про дівчат говорити нічого не буду, єдине скажу, що у бікіні вони по вулицям не ходять. Більше того, навіть на болотах озерах зверху на бікіні одягаються якісь зацофані баскетбольно-боксерські шорти, а на тіло натягується на 3 розміри більша майка із якимось дибільним надписом. Все це в комбінації вбиває лібідо принаймні на місяць. Принаймні - моє, не берусі стверджувати за мириканців.

Тут я розкажу в 12 оповіданнях (з картинками!) про реальне життя в мириканських субтропіках. Так як потрапив я сюди у січні, то і почну з січня місяця.
Отже,
Миттєвість перша - Січень )
petro_tazyk: (Шерлок)
Так, щоби вже закінчити індіанську тему (на деякий час), розкажу трохи про методику полювання, яка використовувалася
індіанцями до того як пришли блідолиці собаки і дали їм в руки гвинтівки в сиву давнину. З цього приводу, дуже чуткі канадці
створили інтерпретаційний центр на місці бойвої слави полювання. Центр цей знаходиться "ін зе мідл оф ноувеа" (трохи
на північний захів від Форт Маклауда (горад такий, заселений переважно індіанцями; відповідно - половина населення -
алкоголікі, половина - наркомани),

в місці де безкрайні прерії )




 
petro_tazyk: (Шерлок)
В Північній Омериці гриби ростуть не тільки в магазинах, але і у лісах, особливо тих, що в горах. Гриби тут не збирають,
а в більшості місць - і взагалі заборонено. Але іноді просто походити і переконатися, шо вони тут є, інколи буває корисно.
Особливо для "переключкі" свідомості і думок.

Slide1

Ще трохи грибів тут )
petro_tazyk: (Шерлок)
Неподалік від Едмонтона є своєрідний музей, створений на основі реального поселення українців тут в першій половині 20-го
століття. Я колись показував одну корцінку звідти. Українці закладали основи сільського господарства Альберти. Вийшло у
них доволі непогано: Альберта стала житницею Канади. Справа на фотографії, по самому краю - вокзальне зерносховище,
з якого зерно грузилося по вагонам і відправлялося мандрувати тисячами кілометрів Кенедіан Пасіфік Рейлвейз.

Slide1

Чим ще займалися українці )
petro_tazyk: (Шерлок)
Якщо я вже говорив про Калгарі та Летбрідж, то треба шось сказати і про Едмонтон - столицю Альберти.
Хоча би тому, що Едмонтон набагато цікавіший за Калгарі та Летбріджа разом узятих. Форт Едмонтон був
заснований десь наприкінці 18-го століття, є багато будов тих часів. Едмонтон лежить на межі прерії та
тайги: на південь - безкрайні прерії, на північ - безкрайня тайга. Влітку в Едмонтоні білі ночі, а мені для
того, аби спати потрібна темрява наближена до темряви безодні. Через що, мені часто там не спалося,
а гулялося нічним містом. І дуже багато чого хотілося показати, але пару місяців назад я гробанув
свій екстернал разом із терабайтом фільмів та фото, серед яких були і фото з Едмонтона. Можливо
я сприйму це як знак, і повернуся туди, щоби знову все пофотографувати, та троха не поспати
білими ночами. А так - покажу пару фото, які якимось чином збереглися на старій флешці.

Але спочатку я покажу дві не свої фотографії - просто їх хотілося показати.
Це фотографії із парка, в якому знаходиться парламент Альберти. Я свідомо не буду їх коментувати.

monument

plyta

Едмонтон славиться своїм торговим центром - Вест Едмонтон Молл. За площею своєю
він дорівнює середньостатистичному українському райцентру. Обійти його можна десь
за день. А так, шоби зі смаком - з покупками, культурною програмою і т.д. - можна
сміливо брати відпустку на тиждень.

Я спробую показати хайлайтс за хвилину )
petro_tazyk: (Шерлок)
Всі ми знаємо, як вміють відпочивати в Україні в звичайний вихідний день, однак як цей день проводить пересічний
мириканець - відомо не дуже широкому загалу парафіян. В минулу неділю подалися на один день в гори. Заїзджаємо на територію
національного парку з горами, лісом та озером.

1

Об,ява говорить про те, що касіра не передбачено - платіть 3 доляри самі і детально зображено, як це зробити: берете конвертик,
вкладаєте в нього 3 доляри і кладете

ось сюди )

Profile

petro_tazyk: (Default)
petro_tazyk

December 2016

S M T W T F S
    123
45 6 78910
11 121314151617
1819 2021222324
25 26 2728293031

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Page Summary

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 26th, 2017 01:43 am
Powered by Dreamwidth Studios