![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Baltimore, з любов,ю
May. 26th, 2016 11:55 pmпару фоточок з останньої подорожі в Балтімор. наступним тижнем ще чічуть додам.
Балт і Море - 2
May. 12th, 2016 08:29 pmчекати від Балтімор сонця це теж саме, шо чекати кохання від польської красуні Інги Зайонц - безрезультатно. правда, сонце мені за 6 років у Васюках вже встигло остогиднути.
...сьогодні я остаточно зроумів, шо міг би тут жити. я собі шось подумав, що коли дітям нафіг перестануть бути потрібними мама з татом, треба буде переконати Мерседес переїхать в Балтімор. я вже даже знаю, де ми будемо жити
..взагалі, у мене любов до пентхаузів ше з часів бундеса. я навіть був знайшов один підходящий для своєї резиденції, но рента складала 2/3 моїх скромних по тих часах заробітка. я шось собі порахував, шо єсі я поселюся тут, у мене практично не залишиться грошейна вено і женщін їжу і бензин, тому прийшлося жити там де я жив - в гадюшніку із прекрасним видом на сміттярку (з якої, щоправда, чомусь взагалі не смерділо).
..залишилося ше Мерседес переконать, шо в таких условіях (як на фото) тоже можна жити - вона ж у мене дітя прерій і ніколи в жизні не жила в багатоквартирних будинках. але в мене ше є час для цього..
...сьогодні я остаточно зроумів, шо міг би тут жити. я собі шось подумав, що коли дітям нафіг перестануть бути потрібними мама з татом, треба буде переконати Мерседес переїхать в Балтімор. я вже даже знаю, де ми будемо жити
..взагалі, у мене любов до пентхаузів ше з часів бундеса. я навіть був знайшов один підходящий для своєї резиденції, но рента складала 2/3 моїх скромних по тих часах заробітка. я шось собі порахував, шо єсі я поселюся тут, у мене практично не залишиться грошей
..залишилося ше Мерседес переконать, шо в таких условіях (як на фото) тоже можна жити - вона ж у мене дітя прерій і ніколи в жизні не жила в багатоквартирних будинках. але в мене ше є час для цього..
Балт і Море
May. 11th, 2016 10:15 pm..іду я на посадку рейсу 1526 на Балтімор, знаходжу своє місце біля вікна, сідаю. поруч, на місце у проході, сідає Моніка Белуччі якийсь ненапряжний шльоцик. через хвилину з,являється інший шльоцик, з пред,явою до мене "ізініть, но ви на мому місці сидите". "как можна, сєй тікет випісан на мене - плацкарта нумер 30" - "імєнно, сер, а ви сидите на нумер 31" - "я сі тєжко вибачєю, - кажу, - проїхав, ізвольте заняти своє законне місце". - "та не напряг, - каже шльоцик, - ви сидіть де сидите, а я на ваше місце сяду" - "нє вапрос,- кажу, -ізвольте сісти на мій пляц".
..проходить мінути дві.. у верениці пасажирів чітко окреслюється габаратний силует афроамериканки кілограм так поза 200.. у мене починає закрадатися хижа думка стосовно її плацкарти.. благородний дон попереду ще нічо не підозрює на момент коли у мене вже немає жодніх сумнівів - вона його майбутня сусідка і одночасно - майбутній жах на ближчі півтори години :-).. такі да, 200+ кг сала, лагідно посміхаючися, розтікаються по сусідньому з благородним доном кріслі, а заодно - охоплюють і відчутну площу території благородного дона.. дуже скоро ще виявляється, шо мириканський варіант мадам Гріцацуєвої ще й страждає на розмовну діарею - рот у неї не закривається і постоянно шукає спілкування. а понєжєлі благородний дон - її єдиний сусід - він і слугує для неї об,єктом спілкування..
..півтори години згодом, на виході з літака, ловлю погляд благородного дона.
- мен, - кажу, - сорі, ай філ фо ю..
- та шо там, буває й гірше, ноу проблем, бад, - одказує реально благородний мириканський дон..
...а Балтімор, як завжди, зустріла дощем і хмарами до землі.. у мені починають виникати підозри, шо тут ніколи не буває сонця.. але незавжаючи на це, Балтімор - прекрасна, як перше кохання..
ХарборПлейс:
ну і вечеря у портовій ригайлівці (а де ж ще я міг вечеряти?):
..проходить мінути дві.. у верениці пасажирів чітко окреслюється габаратний силует афроамериканки кілограм так поза 200.. у мене починає закрадатися хижа думка стосовно її плацкарти.. благородний дон попереду ще нічо не підозрює на момент коли у мене вже немає жодніх сумнівів - вона його майбутня сусідка і одночасно - майбутній жах на ближчі півтори години :-).. такі да, 200+ кг сала, лагідно посміхаючися, розтікаються по сусідньому з благородним доном кріслі, а заодно - охоплюють і відчутну площу території благородного дона.. дуже скоро ще виявляється, шо мириканський варіант мадам Гріцацуєвої ще й страждає на розмовну діарею - рот у неї не закривається і постоянно шукає спілкування. а понєжєлі благородний дон - її єдиний сусід - він і слугує для неї об,єктом спілкування..
..півтори години згодом, на виході з літака, ловлю погляд благородного дона.
- мен, - кажу, - сорі, ай філ фо ю..
- та шо там, буває й гірше, ноу проблем, бад, - одказує реально благородний мириканський дон..
...а Балтімор, як завжди, зустріла дощем і хмарами до землі.. у мені починають виникати підозри, шо тут ніколи не буває сонця.. але незавжаючи на це, Балтімор - прекрасна, як перше кохання..
ХарборПлейс:
ну і вечеря у портовій ригайлівці (а де ж ще я міг вечеряти?):
1 кадр (Вуличне): Бетесда, Меріленд
Mar. 18th, 2013 03:56 pm
Нещодавно я жалівся на те, яка холодна зима-весна видалася на півдні гамерики.
Останній тиждень, проведений в умовах +20-30 Цельсія в Сан-Антоніо, дещо згладив
загальні враження від цієї зими :-) Сьогодні приземлився в Бетесді (Меріленд), а тут
дощ зі снігом і плюс 1. За вікном образ нензи і розпачу. Минулого року в цей самий час
тут уже на всю силу цвіли вишні, а зараз - голі дерева і сіре небо. Як тут люди живуть? :-)
Південь - руллз!
Tags:
