petro_tazyk | Entries tagged with 12 миттєвостей життя в субтропіках

Я знаю, шо я не послідовний, і що я ще осінь не показав, але сьогодні якраз вдалий день, щоби розказати про грудень. Власне, розказувати буде небагато. Ось так виглядало все рівно рік назад - 25 грудня 2012 року:

За один цей день випала чотирьохрічна (4!) норма снігу. Останній раз щось подібне тут було 68 років назад.

( Ще чічуть субтропічного снігу )

Серпень, напевне, мій найулюбленіший місяць.

( З декількох причин )

Поволіше, ніж планувалося, я перейшов у опис другого півріччя життя в мириканських субтропіках.

Липень, як не дивно це звучить, це місяць, коли найменше часу проводиш на вулиці. Загалом, це найгарячіший місяць тут, хоча рекордно високо температури завжди відзначаються в першій половині серпня. Просто в липні ніколи взагалі не буває прохолодно - навіть вночі. Я не пригадую, щоби температура падала нижче 26-27 градусів. В цей час самі високі рахунки за електроенергію, так як кондиціонери працюють цілодобово нон-стоп. я якось (в целях научного експерименту, а не із жлобства) вирішив перевірити скільки в хаті можна перебувати з виключеним кондиціонером. Результат - 20 хвилин.

Дощі у липні - рідкість, а сонце палить нещадно. Ось цей кадр я зробив 3-го (третього) липня - виглядає як на жовтень. Взагалі, дерева тут дуже цікаві в плані регенаритивних можливостей - я бачив зовсім голе дерево, які об,їла за пару днів популяція гусениць в липні. а через тиждень (коли гусениці перетворилися на метеликів), дерево знову стало зеленим - з,явилися нові листя замість втрачених. омерика справді рве усі шаблони.

( і ще пару моментів про липень )

В червні температура повітря може наблизитися до +40, і не опускатися нижче 30 навіть вночі на протязі 2-3 тижнів. Найкраща характеристика червня із одного місцевого зоопарку:

( Червень: ще )

Ще з совіцьких часів я страшенно не любив травень - він у мене завжди асоціювався із днем пі(в)онерії 19 числа, який я люто зненавидів за втик від сракатої півонерважатої стосовно заляпаного чорнилом красного галстука (КАК ТЫ МОГ ЭТО ЖЕ КРОВЬ СОВЕЦКИХ ЛЮДЕЙ). Ще я страшенно ненавидів травень за те, що замість того, шоб насолоджуватися довгими теплими днями, я мусив сідити і вчитися, аби закінчити добре учбовий рік та старанно підготуватися до іспитів.
Пройшло чимало років перш ніж я знову полюбив травень, і сталося це вже зі мною в конаді - ну це зрозуміло, це місяць коли там оживає природа. Так що в гамерику я вже приїхав повний любові до травня. Виявилося, що в травні тут вже починається саме справжнє літо.

( Початок травня )

Квітень - сезон дощів та торнадо на півдні. В цей час зіштовхуються тепле та вологе повітря, яке йде з затоки, та холодне сухе повітря прерій. Коли насувається холодний сухий фронт з півночі, він намагається просочитися вниз, так як холодне повітря завжди йде вниз. В цей же час тепле вологе повітря, за законами фізики, намагається просочитися наверх. Так утворюється торнадо. Все це, як правило, супроводжується страшної сили грозами. Таких блискавок і гроз я не бачив і не чув ніде в світі.

Дивимося з 40-кової секунди

( З торнадо мені )

Березень можна охарактеризувати двома показниками:

1. в березні тут ніколи не буває снігу

2. в березні вже є дні, коли температура може сягнути за 30 по Цельсію.

Все решта - ( як завжди в картинках )

Продовжую трьоп про життя в субтропіках. Як більшість із вас вже здогадалися, за січнем завжди йде лютий, тому про лютий я сьогодні і розкажу.

Якщо січень переважно сірий та смурний, то лютий дуже непередбачуваний і мінливий. На зміну тяжким хмарам часто приходить сонце, рясний дощ може вночі перейти в сніг, під ранок створивши страшну ожеледу на дорогах, а на обід вже буде плюс 15, сонечко і сухо. Переважно весь сніг, який тут випадає за сезон (якщо взагалі випадає), трапляється саме в лютому. Звісно, що довго він не стоїть і доволі швидко тане. Але коли він випадає, настає повний стабілізєц. По-перше, тому шо люди взагалі не навчені їздити на ожеледі. По-друге - у всіх літня гума. По-третє, ніякої снігоуборочної техніки не є, так як купляти її - пуста трата коштів. Тому, в такі дні краще нікуди с хати не соватися - якщо не ти, то в тебе в,їдуть. Справді, в такі дні все закрито, включаючи продуктові магазини, а черги у відкриті заклади громадського харчування (макдональдси) перевищують черги в мавзолей у роки найвищої популярності іліча.

Ще цікавинка, травматологи розказували, в ці дні різко зростає кількість черепно-мозкових травм. Справа в тому, що серед місцевого бидла дуже популярні квадроцикли, якими вони ганяють лісами та болотами. Виявляється, верхом кайфу є порозсікати на "кводах" по снігам. В зв,язку з тим, шо це гавно практично некероване на снігу/льоді, місцеві дибіли (які поголовно їздять без шлемів), перевіряють на міцність вікові кедри, якими всіяний весь південний схід гамерики.

Тепер трошки картинок ( під катом )

Уявлення більшості європейців про мириканські субтропіки та реальний стан справ суттєво відрізняються. Переважно, ці уявлення базуються на дешевих мириканських серіалах, які долітають до Європи, і в яких зображені розкішні пальми, легкий освіжаючий бриз з моря, та стрункі красуні, що ходять вулицею у бікіні.

Реальність ж така, що переважна частина мириканських субтропіків лежить в болотах. Відповідно, пальми, які все ж такі де-не-де зустрічаються, є штучно висадженими і догляд за ними коштує не меньше догляду за примхливою дружиною українського олігарха. Навіть пальми в Орландо (Флоріда!) - місці де знаходиться Sea World та Disney World - є акліматизованими і закінчуються одразу по виходу із туристичної зони. Єдине місце, де ці пальми ростуть природньо - це Майамі (для тих у кого по географії була в школі "двійка" дивіться гугломапу де та Майамі знаходиться).

Годі говорити, шо ніякого освіжаючого вітерця з моря тут не буває, проте є вологість, яка за відсутністю руху повітря створює неповторну гаму затхлості. В деяких місцях рівень сірководню, що постійно виділяється болотом, є просто жахливим, і навіть в Хілтоні в тому ж Орландо рекомендують не пити воду з крана. Прийом душу в тому ж Хілтоні нагадав сірководневі процедури в санаторії в Немирові львівської області, за єдиним виключенням, що в Хілтоні все-таки було чістіше ніж в санаторії.

Про дівчат говорити нічого не буду, єдине скажу, що у бікіні вони по вулицям не ходять. Більше того, навіть на ~~болотах~~ озерах зверху на бікіні одягаються якісь зацофані баскетбольно-боксерські шорти, а на тіло натягується на 3 розміри більша майка із якимось дибільним надписом. Все це в комбінації вбиває лібідо принаймні на місяць. Принаймні - моє, не берусі стверджувати за мириканців.

Тут я розкажу в 12 оповіданнях (з картинками!) про реальне життя в мириканських субтропіках. Так як потрапив я сюди у січні, то і почну з січня місяця.
Отже,
( Миттєвість перша - Січень )