12 миттєвостей життя в субтропіках. Миттєвість друга: лютий.

Продовжую трьоп про життя в субтропіках. Як більшість із вас вже здогадалися, за січнем завжди йде лютий, тому про лютий я сьогодні і розкажу.

Якщо січень переважно сірий та смурний, то лютий дуже непередбачуваний і мінливий. На зміну тяжким хмарам часто приходить сонце, рясний дощ може вночі перейти в сніг, під ранок створивши страшну ожеледу на дорогах, а на обід вже буде плюс 15, сонечко і сухо. Переважно весь сніг, який тут випадає за сезон (якщо взагалі випадає), трапляється саме в лютому. Звісно, що довго він не стоїть і доволі швидко тане. Але коли він випадає, настає повний стабілізєц. По-перше, тому шо люди взагалі не навчені їздити на ожеледі. По-друге - у всіх літня гума. По-третє, ніякої снігоуборочної техніки не є, так як купляти її - пуста трата коштів. Тому, в такі дні краще нікуди с хати не соватися - якщо не ти, то в тебе в,їдуть. Справді, в такі дні все закрито, включаючи продуктові магазини, а черги у відкриті заклади громадського харчування (макдональдси) перевищують черги в мавзолей у роки найвищої популярності іліча.

Ще цікавинка, травматологи розказували, в ці дні різко зростає кількість черепно-мозкових травм. Справа в тому, що серед місцевого бидла дуже популярні квадроцикли, якими вони ганяють лісами та болотами. Виявляється, верхом кайфу є порозсікати на "кводах" по снігам. В зв,язку з тим, шо це гавно практично некероване на снігу/льоді, місцеві дибіли (які поголовно їздять без шлемів), перевіряють на міцність вікові кедри, якими всіяний весь південний схід гамерики.

Тепер трошки картинок ( під катом )