я і релігія

не маю нічого проти релігії: кожен з нас має свою, кожень вірить. В когось, в щось. Хтось називає це „Богом”, хтось – „вищою субстанцією”, хтось ше якось, хтось (як я) – взагалі ніяк не називає (інколи, по інерції, в моменти душевних переживань чи пошуків - все-таки називає „Бозьою”). Але мене страшенно дратують деякі аспекти сучасної історії, трактування і сприйняття релігії. Інколи, стає просто бридко і неприємно. Я, приміром, не розумію, чому УПЦ і УГКЦ, замість того, щоб об,єднувати парафіян – роз,єднують їх і сіють замість добра, миру і любові – ворожнечу і лють. Це вже не релігія, не віра. Це – блядство. Я не розумію, чому МПЦ намагається будь-якими методами, шляхами здійснювати вплив на українську (чи будь-яку іншу) церкву? Вірніше – я дуже добре розумію чому саме, але це вже, знову ж таки – не релігія, а блядство; чи ось не відпускати гріхів, альбо не пустити до церкви через те, що політична забарвленність особи не та, що сподівують більшість парафіян, і тим самим знову зробити з церкви політичну інституцію, яко у середні віки – це теж блядство. І взагалі – страшенно не подобається оце слово – „гріх”. Навіщо вдовблювати людині змалечку, що вона грішна, що вона з,явилася на цей світ уже грішною? Навіщо створювати людині на все життя комплекс неповноцінності? Комплекс гріховності? Навіщо батюшка, що у час Великого Посту п,яний, перепрошую, в сраку, виповзає з кабака через чорний вихід у супроводі двох курв – назаватра буде відпускати мені гріх, який полягає в тому, що піддослідна тварина, яку оперував – здохла??? Це ж блядство!!! І навіщо я повинен вотетаму батюшці капєєчку подогнати? Пожертвування.. кому?? Богові? – навіщо Богові гроші??? Чи батюшці на блядєй?? Так в пізду такий посередник між Богом і мною здався! Не треба мені таких посередників.
..я не ходжу до церкви. І навряд чи коли туди піду. Там немає Правди. Там немає Бога. Бог – в нас самих.