petro_tazyk

(Перша частина: Дорога: подорож через п,ять штатів знаходиться тут)

Для того, щоби потрапити на Санта-Росу, треба подолати два мости та один острів в Мексиканській Затоці. Сама Санта-Роса це вузенька (50-800 метрів завшишршки) коса, довжиною миль в 25.
Заїзжав я туди вночі, а коли виїзжав, то було не до фотографувань, тому сфотографував поштівку. До речі, у мене залишилося пару екземплярів тих поштівок - якщо хтось колекціонує - пишіть в повідомлення або на мило (на профайльній сторінці) - вишлю бєзвозмєздно.

Фотографія справа внизу на поштівці дуже добре дає відчуття цієї коси.

Вхід на головний пляж острова

А ось і сам пляж. Квітень місяць - рай для любителів відпочити по-тихому. Весінні канікули вже закінчились, літні ще не розпочалися, людей
немає, ціни низькі, спека ще не встановилася. Температура повітря в середині квітня - 22-28 тепла, температура води - 21-24. Рай.
І білий пісочок.

Острів надзвичайно цікавий, так як поєднує в собі маленьку пустелю з усіма її уособленнями з одного боку, та болота - з іншого боку.

Флоридській розмарин. Надзвичайно духмяний кущ, що росте в пісчаному грунті. На відміну від європейського розмарину в кухні не
використовується.

Пісчані сосни із довгими голками

Невідомго генезу голі (мертві?) дерева. На них скопи, яких тут неміряно люблять висти свої гнізда.

Ті ж дерева, але вже в перехідній зоні до болота.

Це взагалі якийсь анчар

Є навіть місце для кактусів

Дуже скоро все змінюється на зелені зарослі, і навіть голі дерева оповиті якимись в,юнами паразитами.

Так починається болото.

В переважній більшості - вода густого чорного кольору, як в лісових озерах.

Алігаторів тут нема.

Проте, тваринний світ доволі багатий як на пісчану косу практично посеред моря. Ось скопа вполювала рибу в затоці.

А ось і ще один побратим. Також із рибою.

Трохи ігор із зумом.

Ще тут є краснокрила чорна птиця (redwing blackbird). Іменем її назвали стежку тут. На болотах бачив одну. В межах міста - пару сотень. Пташина
міграція із сільскої місцевості до міста.

Є броненосці.

Ці товариші глухі як старі дідугани, тому до них досить легко підібратися із підвітреної сторони.

Gulf Breeze Panorama
Панорама болота. Звиняйте за якість - перший раз в жизні, та ще й на тіліхвон.

Ще на острові є форт - найбільший на Флоріді та четвертий за розмірами в гамериці. Був збудований для захисту порта Пенсакола.

Форт так ніколи так і не був використаний за призначенням. Це, однак, не завадило солдатам-алкоголікам підірвати у результаті
власної халатності склад із порохом. Результат "на ліцо".

Екскурсія по форту - безкоштовна. Щоправда у мене розболілася голова від істерички-гіда і я не витримав всю екскурсію. Замісць цього
видряпався на гору - краєвид на затоку.

Через велику кількість солі та різних мінералів в морській воді, місцевій вологості та вітра, на деяких стінах почали утворюватися
ознаки печер (детально про печери тут )

Тут взагалі вже сталактити пішли.

Вертаємося до міста і йдемо на пляж. Якісь УФОлогічні медузи

Медуза не жалить

Мініатюрні clams

Навіть ловиться якась риба на дилетантські снасті

Шо за риба - я не знаю, але кросіва. на смак не пробував - все повипускав назад в море.

Хто не любить рибалку можна просто походити по берегу на самоті.

Можна спожити чудових морепродуктів в місцевих кабачках

А можна сходити до місцевого зоопарку. Подивитись на шикарних мадагаскарських лемурів (поки що найкраща із бачених мною в Північній
Америці колекцій)

Свиня волохата :-)

Павлін-альбінос!

Павлін не-альбінос пробуває співати. Ужас......

У марабу, виявляється, коліна згинаються у протилежну сторону!

Ше зоопарк славиться іпанутим на весь гребінець півнем, який живе на дереві.

Що він там робить - загадка.

Якщо комусь скучно, ось можна поглузувати з таких ідіотичних знаків "на парковці не паркуватись" :--)

Ага, ледь не забув показати побачену в останній день на болотах рідкісну червону черепаху.

Коротше кажучі - нам сподобалось :-)