bydlo, as we know it
Sep. 10th, 2014 09:17 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
petro_tazyk..окрім упоротих совків, я страждаю на тяжку відразу до бидла. підгрунтя до цієї ненависті, як і до совка, було закладено в дитинстві. частково я торкнувся цього учора. а сьогодні буде продовження.
..майданчика, де можна було спеціально поганяти м,яча у нас не було, зате був майданчик, обладнаний трьома П-подіними рамами для вибивання порохів з килимів. ми ганяли м,яча на ньому, збиваючи коліна та лікті від асфальтного покриття, але іншого вибору не було. жахом був вікенд, коли рано вранці якесь бидло витягало свої килими і завішувало ними рами. якби ж-то воно хоча би вибивало порохи з нього – воно їх просто вивішувало бздохи розвіяти. при чому – на цілий день. ганяти м,яча в таких умовах було складно.. ше ззаду однієї такої рами була лавочка. не те, шоби вона була одна – таких у подвір,ї було декілька, але чомусь усі бидломами всідалися зі своїми немовлятами саме на неї почєсати язиками. заки вони пізділінькали, про дітей своїх вони забували повністю.
..рано чи пізно це мало статися; одного вечора, хтось з наших пацанів запуляв м,яча так, шо ненароком поцілив немовляті прямісінько в голову, збивши бідаку з лавочки. здійнявся страшний галас, вискочив бидлотато, від якого тхнуло стандартною сумішшю часника та перегару, який кричав, шо «поріже нам бальон на ремені», і коли йому вдалося м,яча схопити, ця сука таки порізала нам м,яча..
.. бидлотату ми цього не забули..наступного вечора ми всі порозказували своїм батькам легенди, що «будемо в гостях у миколки-петра-тараса у сусідньому під,їізді», а самі дочекавшися темряви, зробили яскраву вендетту. справа у тім, що бидлотато мав старого москвіча 412, на якому на вихідні іздив «на село»..москвіч був білого кольору, але внаслідок вилитих на нього 20 баняків синьки, на ранок став виглядати по-іншому.. колеса всі були спущенні, а потім старанно пробиті цвяхами-сотками по 15-20 разів кожне. файнелі, кожен з нас справив малу потребу в бензобак, після чого туди всипалося кілограмову пачку цукру.. фінальним символічним акордом слугували два совітських презервативи, які хтось з наших пацанів спиздив вдома у тата і які він натягнув тому москвічу на «двірники». на ранок приїхали мусора, покрутилися навколо, задля проформи зняли декілька показань, ніхто нічого, звичайно, не бачив і не чув. мусора пообіцяли бидлотату розібратися та знайти винуватців. досі шукають )
..да, а москвіч того бидлотата так ніколи вже і не поїхав. іди, знайди в совку 4 нових колеса з камерами, новий карбюратор і вобше пів-мотора (мудак же ж півдня пробував завестися :-)))))), будучи простим совіцьким бидлом. просто одного ранку того москвіча у нашому подвір,ї не стало. як і бидлотата з його бидломамою та нещасною дитиною, якій так не поталаланило з батьками. кудись вони подалися, зникли з нашого життя. але в памяті закарбувалися назавжди..тепер я це занотував тут, так шо можна сміливо забувати..
..майданчика, де можна було спеціально поганяти м,яча у нас не було, зате був майданчик, обладнаний трьома П-подіними рамами для вибивання порохів з килимів. ми ганяли м,яча на ньому, збиваючи коліна та лікті від асфальтного покриття, але іншого вибору не було. жахом був вікенд, коли рано вранці якесь бидло витягало свої килими і завішувало ними рами. якби ж-то воно хоча би вибивало порохи з нього – воно їх просто вивішувало бздохи розвіяти. при чому – на цілий день. ганяти м,яча в таких умовах було складно.. ше ззаду однієї такої рами була лавочка. не те, шоби вона була одна – таких у подвір,ї було декілька, але чомусь усі бидломами всідалися зі своїми немовлятами саме на неї почєсати язиками. заки вони пізділінькали, про дітей своїх вони забували повністю. ..рано чи пізно це мало статися; одного вечора, хтось з наших пацанів запуляв м,яча так, шо ненароком поцілив немовляті прямісінько в голову, збивши бідаку з лавочки. здійнявся страшний галас, вискочив бидлотато, від якого тхнуло стандартною сумішшю часника та перегару, який кричав, шо «поріже нам бальон на ремені», і коли йому вдалося м,яча схопити, ця сука таки порізала нам м,яча..
.. бидлотату ми цього не забули..наступного вечора ми всі порозказували своїм батькам легенди, що «будемо в гостях у миколки-петра-тараса у сусідньому під,їізді», а самі дочекавшися темряви, зробили яскраву вендетту. справа у тім, що бидлотато мав старого москвіча 412, на якому на вихідні іздив «на село»..москвіч був білого кольору, але внаслідок вилитих на нього 20 баняків синьки, на ранок став виглядати по-іншому.. колеса всі були спущенні, а потім старанно пробиті цвяхами-сотками по 15-20 разів кожне. файнелі, кожен з нас справив малу потребу в бензобак, після чого туди всипалося кілограмову пачку цукру.. фінальним символічним акордом слугували два совітських презервативи, які хтось з наших пацанів спиздив вдома у тата і які він натягнув тому москвічу на «двірники». на ранок приїхали мусора, покрутилися навколо, задля проформи зняли декілька показань, ніхто нічого, звичайно, не бачив і не чув. мусора пообіцяли бидлотату розібратися та знайти винуватців. досі шукають )
..да, а москвіч того бидлотата так ніколи вже і не поїхав. іди, знайди в совку 4 нових колеса з камерами, новий карбюратор і вобше пів-мотора (мудак же ж півдня пробував завестися :-)))))), будучи простим совіцьким бидлом. просто одного ранку того москвіча у нашому подвір,ї не стало. як і бидлотата з його бидломамою та нещасною дитиною, якій так не поталаланило з батьками. кудись вони подалися, зникли з нашого життя. але в памяті закарбувалися назавжди..тепер я це занотував тут, так шо можна сміливо забувати..
