petro_tazyk

(жанр нелітературний)
Випала-сти нам накінець можливість цього року до гір не попиячити та ковбасок поїсти, а відкрити скелелазний сезон. Більшість скель у Рокі Маунтінз ще вкриті глибокими снігами і дертися на них нема сенсу, хоча би тому, шо рятівники-рейнджери вертольотами знімуть і на бабки розведуть. Черепашача гора (Turtle Mountain) - одна із скель, яку із першими спекотними днями, рейнджерські гелікоптери перестають патрулювати. Враховуючи історічєскій подтєкст, ми вирушили на її підкорення. Історічєскій подтєкст полягає в тому, що 100 років назад частина скелі завалилися і 74 мільйони тонн каменю накрили собою ціле шахтарське селище. Разом із шахтарями. Така собі канадська Помпея. Шо можу сказать. Було тяжєло. Перша вилазка після зими, істощённі організми, далеко не усюди зійшов сніг, в деяких місцях доводилося дертися із швидкістю 5 метрів в півгодини, в деяких – йти по льоду вузьким перешийком понад самим урвищем. Але ми такі дійшли до вершини. Красота нєопісуєма і фотками не експресуєма. Торжєствєнно розпивши пивасик, спєлі пєстню (лучшє так, чєм от водкі і от простуд) і вирушили назад. В результаті походу обморизили-обвітрили пики, позбивали руки, понабивали купу синців. Но в общєм – відпочили. Далі – фотоотчёт

Із фотками заваленого села, ланчом на висоті 2204 метрів, спусками-підёмами і падіннями, урвищем понад 900 метрів.