мужчіни, будьмо уважні

Галвестон, яким я пам,ятаю його 3 місяці після того як

я так поняв, шо єсі я зараз цього не зроблю, то вже не зроблю ніколи. і фотки потіряються десь, і пам,ять з роками притупиться, і вообше. але про Галвестон написати хочеться. хоч і не настільки як про Портленд (орегонський).

Галвестон мені дорогий, як ніяке інше місто. хоча би тому, шо добирався я туди літаками стільки часу, скільки би вистачило з,їздити туди, повернутися назад і знову в Галвестон на машині. тобто дофіга часу. самашедші очіріді в єрапартах, тікі шоби перебити тікєти, яких я даже під час Різдвяного бардаку не бачив:



при чому трудящі так боролися за своє місце під сонцем, шо стояли годинами у своїх чергах не присідаючи на крісла поруч, аби ненароком не втратити свою чергу. такого у загалом толерантній омериці я ше тоже не бачив. тікі одна фройлян, якій вообше-то було пофіг куди вона полетить і як умостилася на крісло зі своїм тєліфоном



короче, якимось чудом я добрався туди, куди планував, хоч в певний момент в це вже і не вірилося.

Галвестон лежить на одноіменному острові на південь від (Х)юстона в Мексиканській затоці. (Х)юстон - величезеий мегаполіс і самий уйобіщний з усіх мегаполісів, які мені доводилося бачити (окрім польського Шльонска - це піздєц, який ні словами описати, на матюком сформулювати - Шльонск поза конкуренцією). крім того в (Х)юстоні жахливий гарячий і вологий клімат. одночасно, усі хто живуть в (Х)юстоні - і місцеві, і приїзджі - однозначно закохані в місто і нікуди з нього переїздити не хочуть. для всіх приїзжих (Х)юстон - це Жопа.

Галвестон сам по собі, в принципі, також жопа. тільки на відміну від (Х)юстона - з маленької літери.

( отак виглядає Галвестон з висоти восьмого поверху: )