Про пихатість

Originally posted by oleksa_sref at Про пихатість

Будь-хто, безперечно, має власне право на вибір мови спілкування, зокрема – інтернет-комунікації. Але ніяке бидло не має права принижувати вибір мови спілкування інших людей. Також, ніяке бидло не має права ображати честь і гідність інших людей, принизливо відгукуватись про їхній патріотизм.
Нещодавно один «топовий блогір копі-пастер» oadam дозволив собі зневажливі слова по відношенню до україномовної блогосфери (http://vova-comment.livejournal.com/47628.html). З апломбом штибу - «ви всі - гівно, а я - д`Артаньян», вирішив образити всіх тих, хто спілкуються «солов'їною». Виявляється писати українською для українців – це хуторянщина. Та ще й принизливо. А писати копі-пастити про Штірліца, Власова і т.д. на догоду смакам не українців - це дія на користь України.
Я вважаю, що таку пихатість та зарозумілість треба провчити. Тому, на першому етапі, я закликаю вас ні в якому разі не підтримувати цього «топового блогіра» – не коментувати його пости, не відвідувати його журнал, розфренджувати, якщо він ненароком затесався вам у друзі, поширювати цей пост далі. Якщо він пише копі-пастить «не для хуторян», то нехай «нехуторяни» йому рейтинги і створюють ~;-{)
Прохання перепосту.

7 параграфів: Дізнання пілота Піркса

Ходив на зустріч з Баззом Елдріном (Buzz Aldrin) – першим кацманавтом, що вийшов на прогулянку у відкритий космос, та напарником Ніла Армстронга у першій в історії людства місії на Місяць.

 Вотета він, просто у скафандрі. Разом з Армстронгом Елдрін піднімав мириканський прапор на Місяці. Прікольний дідок, у віці вже за вісімдесять, зберігає почуття гумору і легкість у спілкуванні з простими смертними. Здав фішку, що прапор той простояв зовсім недовго, так як поставили його недостатньо далеко від місця взльоту. І коли пацани «завели мотор», прапора не стало. Але в ті часи - часи міряння піськами з совком - про це, м,яко кажучі, замовчали і весь світ облетіли фотографії з мириканським прапором гордо рєющєм на Місяці.

   Із цікавих речей, розказував про кольори на Місяці. Через відсутність атмосфери всі кольори сприймаються дуже гостро. Каже, що такого «чорного» чорного кольору всесвіту він більше ніколи у свому житті не бачив. Земля насправді виглядає ніжно-голубою кулею. І дивитися на неї з Місяця навіває неконтрольований непереборний приступ сентиментальності. (как син грусті о матєрі, грустім ми о Зємлє, она одна).

   Зараз омериканчєги зібралися на Марс. При чому, не суто декларативно, а реально збираються. Дійшло вже до публікацій в Сайенс, та оголошення на гранти від  НАСА по вивченню біологічних ефектів космічної радіації (і не тільки).  Я ніяк не можу зрозуміти чому омериканчєги туди зібралися. Якщо з висадкою на Місяці все було зрозуміло – міряння піськами з совком, то з ким мірятися зараз - ніпанятна. Конкурентів мирикнаській космічній програмі зараз в світі немає. Скажу більше – нікого навіть рядом не стояло. Колишній конкурент тепер навіть взлетіти не може, не то шо до Марса долетіти J У відповідь на це питання Базз сказав, що йде жорстка конкуренція з Китаєм і нада іх апєрєдіть. На що я, чесно кажучі, не повівся взагалі. А згадав старий радянський анегдот про китайських кацманавтів, які підкорили Еверест – взлітаючи вони випадково зачепилися за його верхівку J В те, що китайці можуть створити Штатам в близькому майбутньому реальну конкуренцію в цьому аспекті – я не вірю. Хоча я може шось і не знаю. .

   Натомість, у мене виникає підозра, що вся ця місія на Марс потрібна вузькому пулу бізнес-кол – це шалені гроші, які вимірюються десятками мільярдів зелених грошей. І хтось хоче зняти непоганий куш. До речі,  Базз жаліється, шо Обама суттєво урізав фінансування програми польоту на Марс. Значить, і Барак Петрович шось знає..

Меньше з тим, остання фішка від кацманавта Елдріна: всі ці марсоходи, якими керують з Землі зараз – конкретна лажа. Справа в тому, що функціональний сигнал доходить від Землі до Марса за 4 з копієчкою хвилини. Ще стільки же він вертається назад, щоби верифікувати місцезнаходження марсохода. Тобто, в загальному, запізнення іде майже в 9 хвилин. За цей час, буває,  трапляються непердбачувані пригоди J

   І насамкінець. На запитання де висаджувалися Елдрін з Армстронгом - на Місяці, чи в пустелі Невада, я не наважився.