petro_tazyk

Частина 2. Магазини.

Це окрема тема. Взагалі, мене шляк трафляє, як я тут іду в магазин. Бо хліб і, ізіняюс, майтки, вряди-годи, можна придбати в одному магазині, а от за пивом треба йти до іншого. бо алкаголь продається тільки у спеціалізірованих магазінах - лікёр сторах. Причому, здебільшого – дрянь.

Type your cut contents here.До місцевого пива я звикав півроку.(конкретніше про топліво і канаду буде написано дешо піздніще, бо сьодні я стіко буквочок не наберу). Міні-маркетів і одного з вєлічайших досягнень піздньосовєтскої-ранньоукраїнської епохи – ларьків – в цій країні нема. є тільки одна сітка дрібних магазинчиків, які працюють 24-7, де можна знайти курєво (10-11 долярів за пачку), всякі канфєткі-лєдєнци і журнали „браво-попстар” та іншу хрянь, від якої тащиця місцевий соціум дибілкуватих тінейджерів. Пічально. Ше сумніше стає, коли народжується бажання прібарахліца. Тому як усе населення ходить у однакових джінсах (єдина різниця – подерті на сраці чи на коліні), однокольорних футболках, обов,язково – із надписом; якщо надпису нема – то ти Шуфріч (див у Отара хто такий Шуфріч), в,єтнамках (багато хто – навіть взимку) і блайзєрах (опшинал), які не знімаються в приміщеннях і в яких часто навіть приймається душ, спиться, та кохається. Ну і нижня білизна – стандардт – перевернутий знак мерседеса для кобіт та до колін (переважно калісонного типу) – для поцанчєгів. Більше в магазінах нічо не продається (з того, що можна одягнути). Білі штани із півторадесятками карманів і безліччю пацьорків, придбані мною колись у Франції, слугують тут прєдмєтом завісті та нєдоумєнія серед музчін і бєзотказним прєдмєтом для соблазнєнія для дам.

На день варєнья подарували мені гарний дівідішнік, то ж постало питання придбання до нього відповідного тєлівайзєра. Приходжу я до великого магазіна. Відділ зліва – труси жєнскіє, відділ справа – садово-городній інвентар, включаючи тракторці для підрізки трави на присадибній ділянці, а прямо – домашня техніка. Походив, вибрав собі тєлік. Ходжу далі, шукаю хто ж тут сейлз репрезентатів, так скзть. Підходить якийсь прянік, з бородкою, яко у дівчат десь (у деяких). Мені, кажу, тілівізар ось такий, запакуйте, га. Мінутачку, - каже прянік, - я подивлюся чи на складі є. нормально, - думаю, - нахєр виставляти тєлік, якого немає. Вертаєця тіпіло, каже як офуїтєльно мені повезло і є ще один, останній. Правда, він без рімоут контроля, тіпа – без пульта. Але він мені за це ціну на 15 баксів скине. Афігєть, дайте два, да?!!в великому магазині, одному з найпопулярніших у Канаді, мені спіхають тєлік без пульта, та ще й ****продавець**** самостійно вирішує мені ціну збити на 15 доларів за таку лажу. Я, звичайно, не розтірявся. нє, кажу, а можна мені замість скидки на 15 доларів отримати взамін бензобак від трактора з сусіднього відділу? Прянік сказав, що він такі питання не вирішує і йому тра поговорити з людьми з сусіднього відділу...!!!!!бля, Ільф і Пєтров народилися зарано, та ще й не в тій країні..тєлік я вже купував в іншому магазині, з пультом цінним купоном на 10 долярів у макдональдс, який тут же було подаровано офігєвшій касірші.

Мому колезі повезло ще меньше. Пішов він компутер собі збирати. (в той магазін, де тєлікі без пультів продають). Каже, хочу оцей проц, отой монітор. Йому одказують, що оцей проц іде тільки з оцим монітором, а отой монітор – тіко з отим процом.по іншому магазін не продає. Він пішов до іншого, там йому таки продали такий проц з таким монітором. Заплатив він за все, давайте, мол, товар. Дають йому проц, а монітор, кажуть – на складі сі скінчив, а цей – вітринний експонат і пипець. Мол, нада замовляти, вони всё замовлять. Ну ок, коли буде? – ну через тижня три... *****, ну ок...- привезли через місяць. Добре що хоч додому доставили.

Ну і наостанок. Замовляв я якось, в робочих нуждах, радіоактивний ізотоп водню. З моменту проплати до моменту доставки минуло 6 (шість!!!) тижнів!!!!!.ну ладно, період піврозпаду його молекули складає 12 з лишнім років, а шо робити людям, хто з фосфором працює, у якого період піврозпаду – максимум 14 діб??..

І зовсім ПС. аказуєця в цій країні є закони де, як, коли і який магазин ти можеш відкрити. Тобто, купити перший поверх будинку і відкрити там магазин – не канає – не дадуть дозволу. А секс-шопів – 2 на 100 000 населення і фсё тут (або 5 на мульон). Щоб не дай Бог люди про секс надмірно не думали і не злоупотрєблялли. Ось так ось. Ту бі каньтіньюд.