Класна історія :). Тут в мене в родичів минулого тижня цікава історія з кошеням трапилася, тобі сподобається. Скопіюю з раніше написаного, щоб ще раз не переписувати:

Ну і на продовження тваринної теми, тут в бабці, де я раніше жила, живе надворі ціла зграя диких котів. Бабця їх активно годує, і навіть спорудили їм якусь халабуду на подвір'ї, ну і ціла епопея тут з тим як тих котів відловлювати, стерилізувати і назад випускати, бо приручити вони не даються, надто дикі. Так от, тиждень тому одне кошеня з останнього виводка (десь два місяці чи два з половиною), вирішило, що так дальше жить ніззя, прийшло до хати кашляючи і пчихаючи, і заявило, що тепер житиме там. Бабця звісно не змогла його вигнати, особливо коли десь на другий день котячого життя в хаті його власна мама кицька на нього вже шипіла, - так що ми вчора тут розважалися з котом пів свят-вечора. За тиждень людського життя, киця перестала кашляти і пчихати, навчилася користуватися лотком, відростила серйозний такий живіт, і навіть не сильно і недовго ховалася під канапою при повній хаті галасливих гостей.