Один мій друг мав звичку заходити до мене через балкон. Потім зник зовсім, ніби і не було його ніколи. Помню, навіть схлипнула було, коли щось завовтузилось на балконі. Побігла дивитись, а то горобці посварились. Якось і змирилась, а потім одного разу виходжу на балкон, а він там собі сидить і курить, ніби нікуди і не дівався. Потім років з п"ять жили в будинку без балкону, не було жодних шансів застати його там. Тепер замість балкону - тераса. Вхід зі сторони бекярду.